bananow | Давненько не брав я в руку шашку

Гр. Щин просверлил в моей стене отверстие
и пускает скрозь него отравляющих газов.(с)

Вітаю.
І ви знову на хвилі Станції Бананау!

Отже: сезон відкрито! Відкриття пройшло за вже відпрацьованою схемою - приїхали ми в п'ятницю вранці (боліяліменія) і одразу кинулися топити грубу. Бо так наказали Вищі Сили, а також наші теплові рецептори – +5 градусів у будинку нас не влаштовували категорично. Паралельно розвантажилися, налагодили побут, накачали воду, поміняли батарейки, підвели годинники тощо. До обіду будинок прогрівся до 15-16 градусів, ми пообідали, накатіли по чарці Червоноокої Марічки і лягли спати, попередньо набивши грубу добірними полінами.

А, так – перед цим, звичайно, провели інспекцію. Загалом все непогано, але дві речі нас засмутили - по-перше, якась падлюка спилила одну з наших ялинок (зовні паркану, на кшталт під'їзної алеї до воріт).

На Новий Рік, мабуть. Логіці не піддається, я б ще якось зрозумів, якби стояло питання - купити чи вкрасти? Але навкруги цих сосен різних форм та розмірів вистачить у кожен будинок на три такіх села. Мабуть, набагато приємніше спи...лити чужу. Дітям розповісти - якийсь папка під... герой, знову таки.
Гаразд, хрін із ними, убогими. Ми за годину посадили нову сосну, а наступного року постараємося вжити заходів, є думки та технології.

Ну, а друга проблема – кроти. Зрили, тварюки, всю ділянку. Не допомогли банки на кілках, а пастку просто забили землею. Зато тепер на ділянці розгалужена мережа метрополітену.

“У нас була прекрасна, благородна ідея — провести під свинарником метро.
Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці!
Станція «Клуня» - станція «Крива груша». Три копійки в один кінець.
Родичі — безплатно. З учительки арифметики — п`ять копійок”. (с)

Ну добре. Оголосили кротам священну війну газуват і, для початку, як попередження, символічно застосували газову зброю.

Тут буде невеликий відступ - за не скасованою до цього дня постановою Раднаркому сторічної давності кожному червоному командиру, що звільняється з рядів, вручався кінь (або кобила, у південних районах можливо ішак, не знаю), бурка та шашка. Оскільки я був цим червоним командиром, я міг з повним правом претендувати на ці подарунки при звільненні. Ішаків у нас в частині було достатньо, в різних званнях і посадах, але, маючи на увазі їхню агресивність і тупість, я вирішив відмовитися від цієї сумнівної честі. Бурку мені замінила офіцерська плащ-накидка (корисна штука, досі жива), ну а шашку довелося експропріювати зі складу РАО. Ось таку

Що дивно, пролежавши понад тридцять років у шафі, вона з другого чирка радісно запалилась, після чого вирушила просто в кротовину.

Відпрацювала вона на всі 100, на відміну від сірчаної, їй кисень не потрібен, навіть під водою працює, але толку в нашому випадку, боюся, було небагато, бо вона не отруйна, на жаль.

Але військові дії не притупили нашої спраги прекрасного і ми пересадили десяток сумахів – великі зсередини у паркана за Касабланкою,

а дрібні – зовні з боку старого заїзду. Підгодували, спостерігатимемо, чекаємо краси.

На цьому поки що все. Всім сонця та тепла!