Пеп'яка Малевича та 1250 полін

Я 11 років рахую сірники у вас у коробках - їх то 59,
то 60, а іноді й 58. Ви там божевільні всі?

Заголовок звучить як назва глави з Вінні Пуха, чи не так? Але про Вінні Пуха тут не буде, а ось про поліна буде. А кому про поліна не цікаво – пізно, все одно до кінця дочитаєте.

Купили дрова. Треба бути готовим. Купили п'ять кубів, за нашими розрахунками (плюс вже наявні запаси) палива має вистачити на три місяці постійного проживання. І це якщо особливо не заощаджувати. Ми любимо заощаджувати, але тепло ми любимо більше, ніж заощаджувати. Наша температура +25 цельсіїв, бо право маємо і тварями тремтячими бути не хочемо. У крайньому випадку є що ще попиляти. Пиляти ми не любимо, але тепло любимо більше, ніж не любимо пиляти. Особливо якщо життя змусить. Тож зими ми особливо не боїмося, прорвемося.

До речі, зараз буде чарівний сеанс занудства, ви офігеєте – я всіх ціх потенційних Буратін перерахував! Усі 1250 штук! Насправді це було нескладно - самоскид вивалив їх посеред двору


і я тачкою відвозив їх у Падлючну (це таке приміщення для дров у нас у стайні, у стелі є люк на горище. Етимологія, сподіваюся, зрозуміла), а там Марина їх красиво і акуратно складала. У цьому їй немає рівних!


Так ось - в тачку я навантажував поління рівно по 25 штук. Тачки теж рахував. Нарахував рівно 50 тачок. Ось 1250 полін і вийшло в результаті.
Таким чином, за допомогою ретельного обліку, був зроблений важливий крок до контролю витрат запасів, оцінки перспектив потреб та планування мікроклімату на середньому плечі обрію подій!

Також поставили в банананському будинку вай-фай термометр


і тепер із будь-якого місця земної кулі можемо контролювати температуру та вологість у будинку. Не зовсім контролювати, міняти дистанційно ми поки що не можемо (хоча можливість така потенційно закладена), але це поки, плани на розширення системи є. Перший крок до розумного будинку зроблено!

А тепер, власне, по будівництву – на сьогодні лагами перекриті санвузол, спальня та половину холу.


Лаги, що залишилися, повністю підготовлені до встановлення, нарізані та оброблені.
Ось у такому вигляді я обробляю антисептиком дошки.


Зверніть увагу на вираз морди обличчя Федора - "Тату, хіба вже Хелловін?" Так, Федоре, зараз все наше життя – Хелловін!

Опори під лаги вже теж встановлені, тому на поставити лаги залишився день роботи. Ну, може два. Потім на нас чекає чарівний світ хитромудрих бриджингів, з якими, звичайно, доведеться повозитися. Їхня розкладка не підкоряється законам формальної логіки, а диктується майже містичними мотивами. Непосвячені в таємне знання дивуються і вважають нас дивними рукожопами, на що ми тільки загадково посміхаємося масонською секретною посмішкою.

Для зняття розмірів бриджингів допрацювали дивну штукенцію (я про неї писав раніше) і вона тепер називається Пеп'яка Малевича (був ще варіант Пеп'яка Ешера, але це менш гладко вимовляється).


Раптом потужно зійшла експериментальна газонна трава, чим нас здивувала і порадувала, ми не очікували, що вона взагалі проклюнеться.


Гриби є. Точніше, були в якийсь момент.


Ось, власне, і все. Красивих холодних світанків вам на прощання