Босоніж

Добридень усім!

Час, що пройшов з минулого звіту, був наповнений нудною і рутинною, але все ж таки плідною роботою. Оскільки будівництво зі зрозумілих причин призупинено, час було присвячено наведенню ладу на ділянці. Спочатку косили, бо вже ходити стало неможливо. Спочатку Олею (мотокоса Oleo Mac),


а потім, по вже скошеному – Стігою.

Вони в парі добра команда - Оля зрізає стебла, а Стіга перемелює їх у мульчу. Звісно, часу це зайняло дуже багато, зате якість косовиці була вищого гатунку. Ніколи ще банананський бобрик не був таким гарним! Залишилося тільки намилити і пройтися лезою. Ми навіть дозволяли собі ходити босоніж!

Закінчивши з покосом (закінчивши! ха-ха! вже знов пора викочувати Стігу з ангару!), зайнялися паралельно двома дуже важливими справами.
По-перше - після влаштування фундаменту залишились купи грунту, які "прикрасили" ландшафт Бананау незапланованими альпійськими гірками. Наш дизайнер (так, у нас є персональний дизайнер!) був цим фактом дуже незадоволений. Та й нам теж хотілося цей ґрунт кудись подіти.

На жаль, такого хлопчини у нас немає, так що взяли ми лопати, тачку і почали рівняти поверхню.

По-друге - зайнялись переробкою безпонтових старих колод у корисні дрова.
Ось ліворуч від палаючого мангала складена стопка деревобрухту,

а ось її вже й нема!

Магія? Ні - цепна пила, колун та кришталева лють блискавичного удару!

А тепер зверніть увагу на гарний столік біля мангалу!

Мабуть буде зручно на ньому нанизувати м’ясо на шампури, чи різати овочі. Але нічого не вийде, овочі зостануться цілими - це не столик, а знаменитий Старлінк (не наш, привезли перевірити та погратися). Результат - 220/180 Мбіт/сек. Не погано. Хоча і наш водафоновський інет не дуже поступається - 60-70 Мбіт/сек (правда, ввечері в суботу/неділю просідає до 20 і іноді ненадовго падає зовсім).

На цьому поки що все, ловіть квітучу юкку на прощання